АНТИ́К, а, ч., заст.

1. Пам’ятка античного мистецтва, переважно скульптурна, що збереглась до наших днів; // Старовинний рідкісний предмет художньої роботи. Взяла візника і вивезла з дому на Джерельну квіти і буфетик-антик (Вільде, Сестри.., 1958, 506).

2. у знач. прикм., невідм.. розм. Дуже гарний, надзвичайний.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 49.