А́НКЕРНИЙ, а, е. Прикм. до а́нкер. В їдальні на стіні у нього з’явився дорогий годинник з боєм, звільним анкерним ходом на одинадцяти рубінових каменях (Сенч., На Бат. горі, 1960, 74); Анкерний болт.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 47.