АНЕМІ́Я, ї, ж. Недокрів’я. Мені, якби не анемія, то зовсім добре було б (Л. Укр., V, 1956, 162); Анемією називають загальне падіння кількості гемоглобіну в крові і зниження числа еритроцитів у ній (Курс патології, 1956, 249).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 45.