АНЕМО́НА, и, ж. Отруйна трав’яниста рослина з квітками різного кольору; вирощується як декоративна. [Іфігенія:] Підуть в гай аргоськії дівчата Зривати анемони та фіалки (Л. Укр., І, 1951, 161); Анемона — одна з ранньовесняних рослин, дуже поширених у листяних лісах серед кущів (Практ. з систем, та морф. рослин, 1955, 103).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 45.