АНА́ХТЕМ, а, ч., лайл. Те саме, що ана́фема 2. Анахтем вічний — Турн пропав! (Котл., І, 1952, 219).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 44.