АНАРХІ́ЧНО. Присл. до анархі́чний 2. [Прокурор:] Але цей їхній головуючий надто анархічна веде збори (Кучер, Трудна любов, 1960, 469).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 43.