АМФІ́БІЯ, ї, ж.

1. Земноводна тварина (жаба, саламандра та ін.), личинка якої дихає зябрами, а дозріла особина — легенями. З тварин, що характеризують Патагонсько-Чілійську підобласть, слід ще назвати безхвосту амфібію з Чілі (Посібник з зоогеогр., 1956, 44).

2. Земноводна рослина, яка може жити і в воді, і на суші.

3. Літак, пристосований для зльоту і посадки на суші й на воді.

4. Танк або автомобіль, що може рухатися по суші й по воді. А військо все йшло та мчало на танках.., плавучих машинах-амфібіях (Кучер, Чорноморці, 1956, 562).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 40.