АМОНА́Л, у, ч. Вибухова речовина з групи аміачно-селітряних, яка застосовується в гірничій та військовій справі. З різними горючими речовинами [нітрат амонію] утворює вибухові суміші, що мають назву амоналів (Заг. хімія, 1955, 363); Минали години в шумі, в праці, у вибухах амоналу, яким висаджували в повітря породц (Ткач, Плем’я.., 1948, 96).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 39.