АМБА́Р, а, ч., розм. Велике приміщення для зберігання зерна; комора. Ряди величезних амбарів.. тіснилися понад берегом (Гончар, Таврія.., 1957, 301).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 38.

Амба́р, ру и амба́рь, ря, м. Амбаръ, отдѣльно отъ жилаго помѣщенія стоящая кладовая. Стор. 145. Шух. І. 106.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 7.