АЛЬТА́НА, и, ж., рідко. Те саме, що альта́нка. Я ввійшов до альтани й поздоровив його (Фр., IV, 1950, 282); В альтані було на диво тихо (Ільч., Серце жде, 1939, 262).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 37.

Альта́на, ни и альта́нка, ки, ж. Бесѣдка садовая. Левиц. І. 494.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 6.