АЛЬПЕНШТО́К, а, ч. Довга палиця з загостреним залізним наконечником, якою користуються при сходженні на високі гори, льодовики. Проходили люди то на лижах, то з великими альпенштоками — це вони хотіли, напевне, приручити, ці дикі гори (Ів., Вел. очі, 1956, 70).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 36.