АЛО́ЕВИЙ, а, е. Прикм. до ало́е 1. Дедалі у нозі нестерпний біль зростав 1 виразка, ніяк у нього не минала, Хоч і садову масть туди вік прикладав, І лист алоевий (Рильський, Поеми, 1957, 257).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 35.