АЛЛО́, виг. Уживається при звертанні до особи під час розмови по телефону в значенні слухаю, слухайте. — Алло! Прошу п’ятий! — П’ятий? В телефонній трубці почулося спокійне дихання (Кучер, Чорноморці, 1956, 28).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 34.