АЛЕУ́ТСЬКИЙ, а, е. Прикм. до алеу́ти. В хвилі врізаються смілі кунгаси. Тільки бортами порипують, Вітер люльки алеутські не гасить. Він вже не виє, а хлипає (Гірник, Стартують.., 1963, 102).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 665.