АКЦИ́З, у, ч.

1. У капіталістичних країнах — вид непрямого податку на продукти масового споживання (цукор, горілку, тютюнові вироби і т. ін.), який підприємці включають у їх продажну ціну. [Старий чоловік:] Жалувся [пан], що за одну гуральню сім раз більше акцизу платить, ніж податку з усіх своїх грунтів (Фр., II, 1950, 364).

2. розм., заст. Назва установи, що збирає такий податок.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 32.