АКУМУЛЯ́ТОР, а, ч. Прилад для нагромадження електричної енергії з метою дальшого її використання. Рівне сліпуче світло стимуляторів заливало простору лаву (Коз., Вісімсот.., 1953, 14); Найпростіша модель акумулятора складається з двох свинцевих пластинок, вміщених у розчин сірчаної кислоти (Фізика, II, 1957, 97); // гідр. Апарат для нагромадження енергії води в гідравлічних установках.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 31.