АКТО́Р, а, ч.
1. Виконавець (професіонал) ролей у театральних виставах. Вискочив і я по тій кладці на ганок, а за мною актор з обголеними щоками (Н.-Лев.. II, 1956, 391); У спектаклях художників нас завжди чарує те, що не помічаєш маленьких ролей, а відчуваєш насамперед великих акторів (Корн., Разом із життям, 1950, 50); До складу першої української трупи Кропивницького увійшли і професіональні актори і талановиті аматори (Життя Саксаганського, 1957, 26).
2. перен., розм. Про людину, яка показує себе не такою, якою вона є насправді. [Монтаньяр:] Та годі вже базікання того!.. Які актори всі ви, жірондисти! (Л. Укр., II, 1951, 177).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 30.