АКТИВА́ТОР, а, ч., спец. Речовина, що надає молекулам іншої речовини здатності вступати в хімічну реакцію, прискорює перебіг хімічної реакції; // Те, що посилює діяльний стан чого-небудь. Істотна роль щитовидної залози як активатора збудливості центральної нервової системи (Шк. гігієна, 1954, 98).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 29.