АКРО́ПОЛЬ, я, ч. У давній Греції — укріплена центральна частина міста, розташована звичайно на горі. Обдивився Акрополь, до якого од пристані треба їхати коло години (Коцюб., III, 1956, 351).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 28.