АКРЕДИТО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до акредитува́ти. Ходили чутки, що з головнокомандувачем прибудуть в Чаплинку.. всі акредитовані в Криму іноземні військові аташе (Гончар, Таврія.., 1957, 635).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 28.