АКОМПАНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Виконувати акомпанемент (у 1 знач.). — Я буду грати польку, а ви будете мені акомпанувати (Н.-Лев., III, 1956, 238); [Любов:] Я сподівалась, що ти згодишся мені акомпанувати (Л. Укр., II, 1951, 37); Кривобокий скрипаль щось пиляє на скрипці, а його партнер акомпанує йому на старому розбитому роялі (Кол., На фронті.., 1959, 143).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 27.