АКИ́Н, а, ч. Народний поет-імпровізатор і співець у казахів, киргизів та деяких інших середньоазіатських народів. В юрті я сидів на килимі в гостях у столітнього акина у Джамбула (Тич., І, 1946, 315); Батько Акіша — акин, народний співець. Він грає на домбрі і співає пісень про вільне життя казахського народу (Донч., IV, 1957, 11).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 27.