АКВАМАРИ́НОВИЙ, а, е.

1. Прикм. до аквамари́н.

2. Кольору аквамарина, блакитнувато-зелений. Порошинки іскор спалахували у ласкавих аквамаринових хвильках, блискучо-мінливих, як шовк (Тулуб, Людолови, II, 1957, 243).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 26.