АКА́ЦІЯ, ї, ж. Назва кількох видів посухостійких дерев або кущів з білими чи жовтими квітками. Гаряча повітря було повне гострих пахощів акацій і розливало якусь розкіш на ввесь двір (Н.-Лев., II, 1956, 223); Одеса лежала на крутому узгір’ї в садах акацій і каштанів (Кучер, Чорноморці, 1956, 65).

∆ Бі́ла ака́ція — дерево з пахучими білими квітками. У нас (себто у кубанців) уже одцвіла біла акація (Сам., II, 1958, 466); Ж́овта ака́ція — чагарник з жовтими квітками. Коло самого дому, під вікнами, росли кущі жовтої акації (Н.-Лев., II, 1956, 38).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 26.

Ака́ція, ції, ж. Раст. Акація, Acacia. ЕЗ. V. 246. Тільки де-не-де стоїть довгошия вишня, безлиста акация попід кращими хатками. Левиц. І. 91. Жо́вта ака́ція. Caragana arborescens L. ЗЮЗО. І. 115. Бі́ла ака́ція. Robinia Pseudo-acacia L. ЗЮЗО. І. 134.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 5.

ака́ція — назва кількох видів посухостійких дерев або кущів з білими чи жовтими квітками; символізує дружбу, дружні, приятельські стосунки. А де акація росте — там, так і знайте, в глибині під піском поховані родючі ґрунти. Отже, сміливо в тих місцях садіть виноград… (О. Гончар); у сполученнях: бі́ла ака́ція — різновид акації — дерево з білим суцвіттям; використовується в народній медицині; мед із неї світлий, приємний на смак, має цілющі властивості; жо́вта ака́ція — різновид акації — кущ із жовтим суцвіттям; за народною прикметою,— «коли сильно пахнуть квіти жовтої акації, а довкола них густо в’ються комахи — на дощ і негоду».

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 10.

ака́ція, -ї, ж. Назва кількох видів посухостійких дерев або кущів з білими чи жовтими квітками. ** Бі́ла ака́ція — дерево з пахучими білими квітками.

Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. Бусел В. Т. — К.; Ірпінь: Перун, 2009.