АКАДЕМІ́ЧНИЙ, а, е.

1. Стос. до академії; здійснюваний нею. Розпочато видання повного академічного зібрання творів Шевченка (в десяти томах) (Рад. літ-во, 11, 1949, 69); // Власт. академікові. Вадим напустив на себе академічну суворість і строго сказав: — Вам треба навчитись розмовляти зі старшими (Руд., Остання шабля, 1959, 103).

Академі́чний теа́тр — почесна назва, що надається зразковим державним театрам. Театр було нагороджено орденом Леніна і визнано академічним (Мист., 1, 1955, 12).

2. Навчальний. — Ви маєте на розв’язання задачі дві академічні години (Донч., V, 1957, 349); Академічний рік.

3. перен. Суто теоретичний, абстрактний. Бійці.. охоче зверталися [до Івана Івановича] в питаннях, що мали для них суто академічний інтерес, приміром: чи можливе міжпланетне сполучення, з чого робиться маргарин та інші (Багмут, Опов., 1959, 56); // Який не має практичного значення, відірваний від життя. Вивчення найскладніших суспільних проблем ніколи не було для В. І. Леніна самоціллю. Для нього не існувало так званих академічних питань, тобто питань, відірваних від суспільна перетворюючої діяльності трудящих мас (Ком. Укр., 5, 1960, 43).

4. Який додержується встановлених традицій у мистецтві. Академічний живопис.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 25.