АКАДЕ́МІК, а, ч.

1. Член академії наук. Опріч Горького.., є тут ще інші російські літератори — Бунін (академік, цебто член академії), дуже гарний поет і белетрист, та інші (Коцюб., III, 1956, 406); Серед академіків і членів-кореспондентів АН УРСР багато робітників і селян, активних учасників громадянської і Великої Вітчизняної воєн (Наука.., 12, 1957, 9); // Звання вченого, художника, скульптора і т. ін., обраного членом відповідної академії.

2. зах., заст. Студент університету. — Для мене нема в тім нічого лякаючого бачити, як хтось вправлясться в спорті, котрим я, будучи ще академіком, займався досхочу (Коб., III, 1956, 238).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 25.