АЗО́Т, у, ч. Газ без кольору, запаху й смаку, який не підтримує горіння; кількісно становить головну складову частину повітря. У природі є величезні запаси вільного азоту атмосфери, що обчислюються десятками тисяч тонн над кожним гектаром площі (Наука.., 9, 1956. 33).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 24.