АЖУ́Р¹ присл.

1. бухг. Стан рахівництва, коли записи в бухгалтерських книгах робляться безпосередньо після проведення відповідних операцій.

2. у знач. ім. ажу́р, у, ч., розм. Повний порядок. І несхибний він, як мур, Бо в ділах його ажур! (Воскр., З перцем!, 1957, 368).

В ажу́рі — в порядку (про справи і т. ін.). — Товариш Ласій вже багато років веде наш колгосп по правильному шляху, ..справи у нас в ажурі (Збан., Переджнив’я, 1955, 124).

АЖУ́Р², у, ч. Просвітчасте в’язання, плетіння, вишивання; // Просвітчаста тканина. Образно. Летять в блакить шпилі, як птиці невідомі, ажурами мостів співає далина… (Сос., Поезії, 1950, 90).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 23.