АЕРО́БИ, ів, мн. (одн. аеро́б, а, ч.), біол. Організми, які не можуть жити в середовищі, позбавленому вільного кисню; протилежне анаероби.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 22.