АДРЕСУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок. і док.

1. заст. Звертатися особисто чи листовне до кого-небудь, кудись. Васька, до якого адресувався бригадир, щось вигукнув (Панч, II, 1956, 456).

2. Пас. до адресува́ти 2. Ці вітання.. адресувалися значно далі й вище заводської бригади (Ле, Міжгір’я, 1953, 523); Хоч і звертався він до секретаря партколективу, всі слова його адресувалися головному інженерові (Шовк., Інженери, 1956, 98).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 21.