АДРЕСО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до адресува́ти. Драгоманов старанно зберігав усі адресовані до нього листи (Фр., XVI, 1955, 365); Вони [притчі і легенди І. Франка].. адресовані до сучасності (Рильський, III, 1956, 271).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 21.