АГІТА́ЦІЯ, ї, ж.

1. Дія за знач. агітува́ти. До в геть [А. Головка] "Пасинки степу" пройнята глибокою вірою в перемогу колгоспів, вона була умілою і переконливою агітацією за них (Іст. укр. літ., II, 1956,432).

2. Громадська й політична діяльність, робота серед трудящих, спрямована на роз’яснення політики якої-небудь партії чи організації. В нерозривному зв’язку з пропагандою стоїть агітація серед робітників.. (Ленін, 2, 1948, 293); Вразила мене тільки одна справа в тутешній виборчій агітації, се так звані "видатки на агітацію" (Л. Укр., V, 1956, 41); В. І. Ленін підкреслював необхідність того, щобпропаганда і агітація велись рідною мовою населення (Рад. Укр., 28.IX 1956, 1).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 16.