АГРЕСИ́ВНИЙ, а, е.

1. Прикм. до агре́сія. Маркс і Енгельс викривали агресивні плани Пруссії і закликали німецьких робітників боротися за укладення справедливого миру з Францією (Нова іст., 1957, 8); Агресивні сили; // Схильний до агресії. В самому капіталістичному світі поряд з агресивними імперіалістичними державами є чимало країн, які провадять політику нейтралітету, ведуть боротьбу за мирне співіснування (Ком. Укр., 10, 1960, 15); // Здійснюваний методом агресії; нападницький, загарбницький. Поки зберігається імперіалізм, лишатиметься грунт і для агресивних воєн (Деклар. наради.., 1957, 8).

2. Наступальний; ворожий. У першій половині гри наша команда не зробила жодного агресивного руху, тільки відбивалася, не сходячи з місць (Ю. Янов., І, 1958, 488).

3. спец. Який хімічно руйнує речовину. Висока стійкість фторопластів до хімічно найагресивніших речовин ставить їх щодо цього вище навіть таких стійких благородних металів, як золото і платина (Наука.., 12, 1958, 24).

∆ Агреси́вна вода́ — вода, що хімічно руйнує, роз’їдає карбонатні гірські породи та бетон внаслідок вмісту в ній деяких кислот. Радянські вчені.. вивчили хімічні процеси, які відбуваються в надрах бетонних товщ під час діяння на них агресивних вод (Таємн. вапна, 1957, 66).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 17.