А́гнець Б́ожий —

1) християнський символ Ісуса Христа (від давнього символу невинності вівці чи барана, особливо у порівнянні з вовком);

2) (з малої літери) тільки а́гнець (ж. а́гниця) — про ченця (черницю); також зневажливо й іронічно — про покірну, лагідну, сумлінну людину. Отець Кирило вдавав невинного, наче агнець (А. Кримський).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 8.

а́гнець, -нця, ч. книжн., заст. Ягня, ягнятко. // перен. ірон. Про покірливу, лагідну, сумирну людину.

Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. Бусел В. Т. — К.; Ірпінь: Перун, 2009. — С. 10.