АГЕ́НТ¹ а, ч.

1. Представник, довірена особа організації, установи і т. ін., що виконує різні доручення, завдання. Тобі посилку принесуть в хату, ..ти тільки покажи квитанцію агентові і кажи при собі розкрити ящик, чи не поломили чого (Л. Укр., V, 1956, 209).

2. Особа, що є чиїмсь ставлеником, служить чиїмсь інтересам. Вони стали його помагачами й агентами (Н.-Лев., II, 1956, 85); На нью-йоркській біржі ще з весни агенти Мак-Келлі скуповують для свого шефа акції на донецькі шахти (Гончар, Таврія.., 1957, 584).

3. Таємний співробітник органів розвідки якої-небудь держави, організації; шпигун. Ну, що тут довго: він тайний агент. Служить в поліції… (Коцюб., II, 1955, 242); Був у нас у батальйоні командир третьої роти поручик Деркач. Нічого не помічали за ним. А виявилось — звичайнісінький петлюрівський агент (Головко, II, 1957, 460).

АГЕ́НТ², а, ч., книжн. Причина, що викликає ті або інші явища в природі, в організмі людини і т. ін.; чинник. Туберкульозні палички.., відомі своєю стійкістю проти більшості фізичних агентів, руйнуються ультразвуком (Наука.., 11, 1956, 20).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 15.