АГА́КАЛО, а, с. і ч., зневажл. Про людину, що, погоджуючись із співрозмовником чи потверджуючи його слова, часто повторює "ага". От це ще мені агакало! (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 15.

Ага́кало, ла, с. и м. Только и отвѣчающій утвердительно: ага́. От цей ще мені агакало! или: От це ще мені агакало!

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 3.