АВТОРУ́ЧКА, и, ж. Ручка з автоматичним подаванням чорнила до пера. Вийнявши трофейну авторучку, сів писати записку (Кучер, Чорноморці, 1956, 210).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 14.