АВТОРИТЕ́ТНО. Присл. до авторите́тний. Слово Петушека завжди звучало для нього авторитетно (Шовк., Інженери, 1956, 30); Прохіра значно заспокоїлась, говорила голосно і авторитетно, хвч часом і помітно було, що її щось мучило (Коцюб., І, 1955, 264).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 14.