АВТО́ГРАФ, а, ч.

1. Текст, власноручно написаний автором. Посилаю також вірш Мирного, що прислав мені. Він може бути й автографом (Коцюб., III, 1956„ 250); Справа розшуків автографів поета [Т. Г. Шевченка] стоїть на добрій дорозі (Рад. літ-во, 5, 1958, 134).

2. Власноручний підпис, напис на книзі, фотографії і т. ін. Іван показав книгу з автографом редакторові журналу (Руд., Вітер.., 1958, 434).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 11.