АВТЕНТИ́ЧНИЙ, а, е. Справжній, дійсний. Тепер усе виявилось, і автентичні документи в руках у нас (Коцюб., III, 1956, 313); // Який походить з першоджерела, який відповідає оригіналові. Встановлення автентичного критично перевіреного тексту Франкових творів — це.. проблема текстологічна, що вимагає розв’язанпя (Від давнини.., 1, 1960, 483).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 10.

Автенти́чний, а, е. Достовѣрный, подлинный. Що більш довідуватимемось про неї, (старовину українську) з аутентичних джерел, то все виразніш стоятиме вона перед очима нашого духа. К. Досв. [изд. 1876]. 3.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 3.