АВАНСЦЕ́НА, и, ж.

1. Відкрита частина театральної сцени, трохи висунута наперед. На авансцені праворуч — круглий стіл перед канапкою (Л. Укр., II, 1951, 5); Галя, що мала грати куму, вийшла на авансцену перед публікою (Вас., І, 1959, 119); І коли завіса пішла вниз, вся маса глядачів кинулася до авансцени (Смолич, Театр.., 1946, 69).

2. перен. Чільне місце, передній план. Російська революція тільки-тільки починала розвиватися, коли всю політичну авансцену займали ліберальні буржуа.. (Ленін, 9, 1949, 389).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 8.