АВАНГА́РДНИЙ, а, е.

1. Прикм. до аванга́рд 1. Надвечір двадцять п’ятого жовтня авангардні частини Приморської армії.. зайняли лівий фланг Перекопського фронту (Кучер, Чорноморці, 1956, 244).

2. перен. Який іде в перших лавах кого-, чого-небудь; передовий. Невпинне зростання ідейного рівня членів і кандидатів у члени партії — вирішальна умова піднесення їх авангардної ролі в усіх галузях життя (П’ятдесят років КПРС, 1953, 28).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 7.