АБІОГЕ́ННИЙ, а, е. Який виник з неорганічної речовини; // Пов’язаний з виникненням органічної речовини з неорганічної. Теорія абіогенного (без участі живих істот) утворення органічних речовин в сучасній науці дістала своє експериментальне підтвердження і тепер уже не викликає заперечень (Наука.., 8, 1958, 42); Наявність вуглеводів у кристалічних породах свідчить на користь теорії абіогенного (мінерального) походження нафти на Землі (Наука.., 4, 1977, 13).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 663.