Про УКРЛІТ.ORG

абракадабра

АБРАКАДА́БРА, и, ж., рідко. Безглуздий набір слів; нісенітниця. Він не втримався, щоб не відзначити свій подив, як це такий талановитий і винахідливий фізик міг написати таку абракадабру з наукової точки зору (Рибак, Час.., 1960, 485).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 5.

абракада́бра (від лат. — «заклинання, магічне слово») — незрозумілий набір слів, безглуздя; у своєму сакральному значенні прийшло до нас пізно (XVII ст.); за віруваннями, чародійна, сповнена великої магічної сили пісня відьом, яку співають, коли ті злітаються на шабаш до Ли́сої гори́ (див.); чаклуни твердять, що нібито з кожним зву­ком абракадабри з пекла вилітає по одному духу; в слові, гадали, захована сила зцілення від гарячки.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 8.

вгору