АБРАЗИ́ВНИЙ, а, е. Прикм. до абрази́ви; // Вигот. з абразивів. Полірування абразивною шкуркою.. робиться при повільному її [деталі] русі вздовж та поперек оброблюваної поверхні (Токарна справа, 1957, 152); Абразивний інструмент; // Який виробляє абразиви. Абразивна промисловість.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 5.