ЯЄ́ШНЯ, і, ж., заст. Яєчня. — Пазька наліпила мудрих вареників та спрягла яєшню… (Кв.-Осн., II, 1956, 200); Нажарила Катерина яєшні, достала з погреба солоних огірків та баклажанів (Шиян, Переможці, 1950, 36).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 627.

Яєшня, ні, ж.

1) Яичница. Ном. стр. 282, № 461. Спрягти яєшню.

2) Шутливо: разбитыя яйца. Ніс коробку яєць побіля Івана та й побив їх чисто, танцюючи, і сам, як чортяка, убрався а яєшню. Драг. 341. Поби́ти, зім’яти на (в) яєшню кого. Сильно избить. Котл. Ен. III. 69. Но хто лиш в город показався, того в яєшню і поб’ють. Котл. Ен. V. 72. Ум. Яє́шенька. Хто ж тобі, як я, яєшеньку зготує? Морд. Пл. 133.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 536.