УДО́ЮВАТИ (ВДО́ЮВАТИ), юю, юєш, недок., УДОЇ́ТИ (ВДОЇ́ТИ), удою́, удо́їш, док., перех., розм. Те саме, що надо́ювати.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 399.

Удоювати, удо́юю, єш, сов. в. удоїти, удою, їш, гл. Доить, надоить извѣстное количество. Вона їм удоїла. Він узяв те молоко. Грин. І. 158.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 321.