СКЛУ́БИТИСЯ, биться; мн. склу́бляться; рідко СКЛУ́БЛИТИСЯ, блиться, док., розм. Згорнутися в клубок, клубком; утворити клубок. З полум’я зробився дим, а радше димові гадюки. Кинулися за хлопцем, а одна склубилася і зіп’ялася до його грудей (Коб., II, 1956, 94); — Я знаю такий закапелок, де завжди зимують в’юни, склубляться у клубки і чекають тепла (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 218); *Образно. Поповзли у голові [Гульки] холодні слизькі думки, склубилися в одну грудку (М. Ю. Тарн., Незр. горизонт, 1962, 112).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 286.