РОЗРІ́ДЖУВАТИСЯ, ується, недок., РОЗРІДИ́ТИСЯ, рі́диться, док.

1. Ставати рідким, менш густим, щільним. Уже починають бліднути зорі на небі, ясніє широка смуга на сході, розріджуються сутінки (Трубл., Шхуна.., 1940, 163); // Ставати нечисленним. Внаслідок зниження заробітної плати робоче населення мало-помалу розріджується, так що у відношенні до нього капітал знов стає надлишковим (Маркс, Капітал, т. І, кн. І, 1952, 638).

2. Ставати рідким або менш насиченим. З підняттям угору повітря розріджується (Фіз. геогр., 5, 1956, 85).

3. тільки недок. Пас. до розрі́джувати.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 793.