ПРИПРЯГА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПРИПРЯГТИ́СЯ, яжу́ся, яже́шся, док., рідко, 1. Припрягати себе додатково на допомогу уже запряженим.

2. до кого, перен., розм. Приєднуватися до кого-небудь для участі в чомусь. Пани оглянули луки і повернули до робітників. До Генріха і Юзьо встиг уже припрягтися і Мар’ян (Чорн., Визволення, 1949, 94); — В мене є один начальник, бригадир і все. А то ще Тиміш припрігся, мораль заходився вичитувати (Д. Бедзик, Серце.., 1961, 151).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 717.